Оздоровчий період в дошкільному закладі

Оздоровчий період в дошкільному закладі

В С Т У П

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров'я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого. Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров'я дітей умови літнього часу і домогтися, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив дошкільного закладу. Дуже важливо при підготовці до літа з'ясувати хто з вихованців проведе все літо чи частину його разом з своїми батьками і не буде тимчасово відвідувати дитячий садок.

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей. Основним пунктом в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно - оздоровчих заходів:

щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну;
фізкультурні заняття , розваги;
повітряні і сонячні ванни;
загартування водою.

Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись з спокійними вправами.

Не слід забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні.

«Сонце, повітря та вода - наші найкращі друзі!»

Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні заходи загартування дитини.

Організація прогулянок

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що із зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. Зявляється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, слід ретельно спланувати її. Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості. При поведенні прогулнок слід строго дотримуватись безпеки життєдіяльності дитини.

Літо є найбільш сприятливим періодом для укріплення здоров'я, загартування та всебічного розвитку дітей. Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу необхідно визначити завдання роботи ДНЗ на літо та провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

поповнення і поновлення матеріалів на теми "Рекомендації для дбайливих батьків", "Загартування дітей влітку", "На допомогу вихователям: працюємо влітку" тощо;
забезпечення груп дидактичними іграми для занять з дітьми на вулиці;
забезпечення груп іграшками для ігор з вітром, піском, водою;
інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці працівників закладу;
поновлення та фарбування обладнання на ігровому і спортивному майданчиках;
заміна або завезення піску в пісочниці.

Працівникам дошкільного закладу необхідно організувати цілоденне перебування дітей на свіжому повітрі, відповіднуо до віку тривалість сну і різних видів відпочинку. Тому, що повітря, сонце, вода, підвищення рухової активності дітей, збагачення їхнього харчування свіжими фруктами, овочами, ягодами - усе це забезпечує позитивний вплив на стан здоров'я дошкільників. При цьому необхідно пам'ятати про наявність відповідних температурному режиму та стану погоди одягу, взуття та головних уборів у дітей, забезпечення протягом дня повітряного та водного режиму дітей дошкільного віку.

Виключенням є такі несприятливі умови як:

сильний вітер;
температура повітря більше 30˚ С у затінку;
злива, гроза;
підвищений радіаційний фон тощо.

Основна мета роботи в літні місяці полягає у забезпеченні оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної, різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.

«ЩО» потрібно знати про:

Загартування повітрям

повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
повітряно-сонячні ванни (на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);
сон на повітрі (якщо є умови);

Загартування водою

обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.
обливання (загартуванню сприяє обливання стоп - як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
купання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);
ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому розчині.

Загартування сонцем

Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.
Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
Засмагати часто, але нетривало.Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин; на півдні - 8-11 і 17-19 годин.
Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.
Не рекомендується засмагати безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.
Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури. Попередити переохолодження дитячого організму.
Не перебувати на сонці в повній нерухомості.
Уникати сильного опромінення голови. Для попередження перегріву та сонячного удару дітям обов'язково надівати білу панаму або хусточку.
Уникати засмагання під сильним вітром.
Краще засмагати в лісі, саду, біля річки.

Додаток до листа МОН України

від 16 березня 2012 року № №1/9-198

Інструктивно-методичні рекомендації

"Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період"

Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Він розробляється перед початком нового навчального року у контексті ключових завдань діяльності дошкільного закладу, а наприкінці року (не пізніше травня) коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти й територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

План роботи на літній період укладається з дотриманням загальної структури річного плану роботи дошкільного навчального закладу.У ньому висвітлюються:

завдання роботи дошкільного закладу на літній період;

робота методичного кабінету, методична робота з кадрами (проведення консультацій, практикумів, організація взаємовідвідувань, тематичних виставок методичної літератури, розробка примірного перспективного планування роботи з дітьми на літо та наступний навчальних рік, поповнення методичного кабінету і груп наочно-дидактичними посібниками, ігровими атрибутами, випуск газет, бюлетенів, оформлення стендів тощо);

вивчення ходу і стану літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (частіше вибіркове і тематичне, спрямоване на вивчення кола питань щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, комплексного використання засобів і форм загартування, оптимізації рухового режиму, раціонального поєднання різних видів організованої і самостійної діяльності на свіжому повітрі та у приміщенні тощо);

організаційно-педагогічна робота (взаємодія із загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими бібліотеками, іншими установами і закладами, а також співпраця з батьками вихованців: підготовка та проведення спільних свят, розваг, днів і тижнів здоров'я, екскурсії, колективні перегляди роботи з дітьми, робота консультпунктів для батьків та ін.);

робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; контроль за дотриманням температурного і питного режиму, норм загартування і харчування, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами щодо попередження інфекційних захворювань, отруєнь; випуск санітарних бюлетенів та ін.);

адміністративно-господарська діяльність (поточний чи/і капітальний ремонт приміщень, майданчиків, систем опалення, водопостачання, ремонт і придбання технологічного обладнання, твердого і м'якого інвентарю, благоустрій, озеленення території та ін.).

Така структура плану роботи на літній період є орієнтовною. Припустимі зміни у назвах розділів, їхньому порядку, якщо вони виправдані практичною доцільністю і надають плану більшої дієвості, реалістичності, тісніше пов'язують його з конкретними умовами діяльності даного дошкільного закладу.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року.

З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:

заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;

інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;

консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;

інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);

поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;

забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих ігор на свіжому повітрі;

розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам'ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;

ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;

ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;

завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках кришками та інші заходи.

Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно.Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми педагоги обирають самі: за режимними моментами, видами діяльності, лініями розвитку тощо.

Щоб календарний план був для педагога дієвим керівництвом до дії, а не формальним документом, при його укладанні враховується специфіка організації та змісту освітньої роботи з вихованцями у літній період. Зокрема, при доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу береться до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше передбачається робота по підгрупах, диференціація завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями, прийомами педагогічного керівництва і взаємодії старших за віком дітей з молодшими.

З метою забезпечення раціонального розподілу і чергування упродовж дня фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, у календарному плані передбачається оптимальне поєднання різних видів і форм організації ігрової, рухової, пізнавальної, предметно-практичної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності у чергуванні з побутовими процесами. Послідовність, тривалість, частотність залучення дітей до різних видів діяльності регулюються з урахуванням певних умов: вік дітей, погода, місце проведення, характер попередньої та наступної діяльності.

Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров'я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:

максимально можливе перебування дітей на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);

відповідна віку тривалість денного сну;

збалансоване, збагачене вітамінами харчування;

оптимальна рухова активність;

дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.

Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35 С у затінку, злива, гроза.

Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об'єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.

У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі - природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу, заняття з фізичної культури не проводяться.

Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації ігор з піском, водою.

При організації життєдіяльності дітей у першу і другу половини дня передбачається також проведення:

різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);

дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;

самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;

індивідуальної роботи з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;

читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури, бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;

різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.

У літній період значна увага приділяється плануванню і проведенню освітньої роботи з безпеки життєдіяльності дітей: правил дорожнього руху, поведінки на вулицях, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми, безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, воді, у лісі, користування електричними і газовими приладами, запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін. Відповідна робота з вихованцями та їхніми родинами організується залежно від потреб виховного, розвивального або навчального впливу на них, контингенту дітей і сімей, конкретної педагогічної ситуації у групі та у зв'язку із загальною спрямованістю інших форм організації дитячої життєдіяльності.

Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на дитячий організм.

Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв'язку з діяльністю дітей упродовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань.

Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов'язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля та ін.

Медико-педагогічний контроль за організацією, перебігом і станом освітньої та оздоровчої роботи у літній період покладаються на завідувача (директора), лікаря, медичну сестру, вихователя-методиста за участю інструкторів з фізичної культури і плавання, вихователів дошкільного навчального закладу. Результати контролю оприлюднюються і обговорюються на виробничих нарадах, педагогічній раді у кінці літнього періоду, висвітлюються в інформаційних бюлетенях для батьків.

Додатокдо листа МОН України

від 28.05.2012№ 1/9-413

Інструктивно-методичні рекомендації

«Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»

Фізичне виховання підростаючого покоління є одним із найважливіших напрямів сучасної дошкільної освіти. Воно спрямовується на збереження і зміцнення здоров'я дошкільників, своєчасне формування у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, ознайомлення із будовою і основними функціями свого тіла, виховання стійкого інтересу до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.

Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі - Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Про охорону дитинства». Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо.

З огляду на зазначене, діяльність дошкільного навчального закладу має спрямовуватись на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя. Особливо актуальним є цей напрям роботи в літні місяці. В інструктивно-методичних рекомендаціях «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист МОНмолодьспорт від 16.03.2012 № 1/9-198) фізкультурно-оздоровча робота визначається важливою складовою освітнього процесу влітку.

Літо завдяки своїм сприятливим погодним умовам і широкому спектру застосування природних факторів розкриває великі можливості для проведення відповідної роботи, яка передбачає правильну організацію та активізацію рухової діяльності дітей, надання їй оздоровчої спрямованості, дієвий медико-педагогічний контроль і своєчасне використання лікувально-профілактичних засобів.

Успішному розв'язанню цих завдань в умовах освітнього процесу дошкільного навчального закладу сприятиме:

- гуманізація педагогічної діяльності, неформальний підхід до організації розпорядку дня, звільнення педагогів від зайвих вказівок, інструкцій, надмірних регламентацій, надання їм свободи вибору форм, методів і засобів фізкультурно-оздоровчої роботи, що сприятиме налагодженню позитивного емоційного контакту між педагогом і дітьми;

- створення належної матеріальної бази для фізичного виховання (фізкультурна зала, тренажерна зала, басейн, спортивний майданчик, фізкультурні осередки у групових кімнатах тощо), використання нестандартного («доріжки здоров'я» з квасолі, каштанів, керамзиту; «гантелі» - півлітрові пластикові пляшки, наповнені крупами; «кульки-брязкальця», виготовлені з двох денець пластикових пляшок, з'єднаних між собою і заповнених дрібними металевими кришечками тощо) та образного фізкультурного обладнання; доцільне його розміщення та забезпечення вільного доступу дітей до нього;

- організація та проведення різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з урахуванням стану здоров'я, самопочуття, індивідуальних особливостей, рівня фізичного розвитку та підготовленості кожної дитини, загальних умов дошкільного закладу та його окремих груп, особливостей виховання в сім'ї;

- розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров'язбережувальних та здоров'яформувальних технологій, соціально-оздоровчих проектів;

- активне використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі в літній період; впровадження кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів та родинне виховання;

- взаємодія педагогів, медичних працівників і батьків щодо збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей дошкільного віку;

- здійснення за призначенням й під контролем лікаря та згодою батьків спеціальних лікувально-профілактичних процедур (фітотерапія, аерофітотерапія; аромотерапія; спелеотерапія; лікувальна фізкультура; масаж; фізіотерапевтичні процедури та ін.);

- проведення психопрофілактичної роботи: застосування сміхотерапії, казкотерапії, музикотерапії, кольоротерапії; вправ на розслаблення; ігор-медитацій за різною тематикою; використання методики навчання дітей знаходити вихід зі стресових ситуацій;

- формування валеологічного світогляду та мотивації здорового способу життя з раннього віку, ознайомлення із правилами безпеки життєдіяльності, популяризація цих ідей серед дітей та батьківської громадськості;

- максимальне забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, інструкторах з фізичної культури та плавання тощо), які мають безпосереднє відношення до проведення фізкультурно-оздоровчих заходів; залучення до фізкультури і спорту вихователів, удосконалення їхньої фізичної підготовки;

- співпраця працівників відділів дошкільної освіти управлінь освіти та спорткомітетів щодо вивчення стану роботи дошкільних навчальних закладів з питань організації фізкультурно-оздоровчої роботи в літній період, обговорення недоліків, визначення шляхів їх виправлення, розроблення відповідних спільних документів, допомога дошкільним навчальним закладам у проведенні фізкультурних свят, змагань, естафет.

В свою чергу, ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період залежить від урахування ряду важливих чинників:

дотримання належного рухового режиму життєдіяльності дітей;

доцільне комплексне використання основних засобів фізичного виховання (фізичні вправи - гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму; оздоровчі сили природи - повітря, сонце, вода; гігієнічні фактори - режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.);

раціональне застосування в освітньому процесі різних організаційних форм:

- заняття з фізичної культури;

- фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, загартувальні процедури);

- форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання);

використання нетрадиційних, альтернативних технологій і методик, спрямованих на зміцнення та відновлення здоров'я дітей (авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка «Театр фізичного розвитку»; адаптовані методики психофізичної гімнастики хатха-йога, у-шу; дихальна гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; технологія М. Рунової; методики Г. Залигіної; Л. Бейби тощо).

Зважаючи на зазначене вище, під час організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи влітку педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів варто забезпечити:

дотримання розпорядку дня, збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим для дітей різних вікових категорій;

організацію фізкультурних занять та інших форм роботи із фізичного виховання дошкільників на свіжому повітрі;

проведення загартувальних процедур із дотриманням санітарно-гігієнічних норм;

активізацію просвітницької роботи з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період.

Розпорядок дня у літній період передбачає доцільний орієнтовний розподіл часу у життєдіяльності дітей із врахуванням чергувань фізичних, психічних навантажень та відпочинку, різних видів дитячої активності; максимального перебування на свіжому повітрі; тривалості сну для дітей певного віку.

Фізкультурні заняття на свіжому повітрі є однією із провідних форм організації рухової активності дітей у літній період. Проведення занять з фізичної культури на вулиці та одночасне використання оздоровчих сил природи сприяє зміцненню здоров'я дітей та створює умови для комплексного загартування дитячого організму.

Ефективність проведення занять з фізичної культури, рухливих та спортивних ігор на вулиці, спортивному майданчику залежить від створення відповідних умов у дошкільному закладі. Керівник та вихователь-методист дошкільного навчального закладу мають забезпечити правильний підбір фізкультурного обладнання і розмістити його на спортивному та групових майданчиках закладу так, щоб воно відповідало педагогічним, гігієнічним, естетичним вимогам та анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп. Головна вимога до фізкультурного обладнання: безпечність виконання вправ з його використанням, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних випадків.

З метою правильної організації занять у дошкільному закладі під час літнього періоду необхідно провести попередню роботу з вихователями, помічниками вихователів, інструкторами з фізкультури, медичними сестрами. Наприклад, семінари-практикуми або консультації: «Організація та методика проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі», «Створення безпечних умов для ефективного проведення занять з фізичної культури на спортивному та ігрових майданчиках», «Організація медико-педагогічного контролю за проведенням та ефективністю занять з фізичної культури влітку».

Для забезпечення загартування дитячого організму під час проведення занять з фізичної культури у літній період, дуже важливо правильно підібрати одяг для дітей. Гігієнічні вимоги до спортивного одягу передбачають забезпечення дитині свободи рухів та оптимальної терморегуляції. Для безпечного виконання фізичних вправ дитиною важливе значення має і її взуття, яке має бути легким і зручним.

Під час проведення занять на свіжому повітрі доцільно використовувати вправи, спрямовані на розвиток витривалості, зокрема: біг, стрибки, рухливі та спортивні ігри, естафети. Ці вправи сприяють розширенню функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем, удосконаленню діяльності центральної нервової системи, а отже сприяють загальному зміцненню здоров'я та збільшенню працездатності організму. При цьому варто зауважити, що у занадто спекотливу погоду, навпаки, варто передбачати для дітей більш спокійні, види рухової діяльності.

Структурно заняття з фізичної культури поділяється на три частини.

1) Підготовча частина заняття має починатися з шикування на майданчику та різних видів ходьби, під час якої діти виконують 2-3 вправи на увагу та 3-5 дихальних вправ. Після нетривалої ходьби - повільний біг по периметру майданчика протягом 2-4 хв. залежно від віку дітей. У цій частині заняття здійснюється підготовка до наступної інтенсивної м'язової діяльності та навчання більш складних рухів. Щоб підготувати всі групи м'язів до виконання основних рухів доречно проводити комплекс загальнорозвивальних вправ. Силу фізичного навантаження під час виконання дітьми загальнорозвивальних вправ слід дозувати, добираючи вправи за складністю, регулюючи темп їх проведення та кількість повторень кожної вправи. Велику увагу варто приділяти правильному диханню дітей та якості виконання вправ, оскільки вони сприяють удосконаленню координації рухів та зміцненню різних груп м'язів, а відтак - формуванню правильної постави, розвитку склепіння стопи дитини тощо. Після виконання загальнорозвивальних вправ доцільно проводити біг середньої швидкості тривалістю від 40 секунд до 2 хвилин залежно від віку дітей, а після нього ходьбу з виконанням дихальних вправ та перешикуванням дітей для виконання вправ в основних рухах.

2) Основна частина заняття може містити вправи на розвиток основних рухів та ігри великої рухливості. На кожному занятті діти вправляються у декількох основних рухах: розучують нові вправи або вдосконалюють виконання вже знайомих, граючи у рухливі ігри та ігри спортивного характеру. Пік навантаження під час проведення заняття має припадати саме на основну частину заняття.

3) Заключна частина заняття забезпечує поступове зниження фізичного та емоційного навантаження, нормалізує роботу дихальної і серцево-судинної систем. Для цього доцільно застосовувати різні види ходьби у повільному темпі у поєднанні з дихальними вправами або малорухливі ігри.

Для збільшення моторної щільності заняття слід урізноманітнювати способи організації дітей (фронтальний, груповий, поточний, в т.ч. паралельно-поточний, колове тренування).

Інструктор з фізкультури та вихователь мають дотримуватися вимог щодо створення безпечних умов для проведення занять з фізичної культури, спортивних та рухливих ігор на свіжому повітрі. Зокрема, усе фізкультурне обладнання у приміщеннях та на території дошкільного закладу має бути надійно закріплено та перебувати у робочому стані; на спортивному та ігрових майданчиках грунт має бути рівним та утрамбованим, без вибоїн, бугрів; кущі, що оточують майданчик, мають бути акуратно підрізані та ін. Дотримання вимог безпеки під час активної рухової діяльності дітей, зокрема під час проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі дасть змогу ефективно організувати фізкультурно-оздоровчу роботу влітку і досягти високих результатів у зміцненні фізичного та психічного здоров'я вихованців.

З метою оздоровлення дітей, попередження у них гіподинамії, вдосконалення рухових навичок в природних умовах та розвитку фізичної витривалості замість фізкультурних занять 1 раз на тиждень варто організовувати дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу (піших, велосипедних), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов (ліс, луг, поле, водойма, лісосмуга, парк та ін.) та сприятливої погоди.

Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» (лист МОН України від 16.08.2010 р. № 1/9-563) та з метою оптимізації рухової активності в літній період крім занять з фізкультури доцільно використовувати й такі форми роботи, як: рухливі ігри (малої, середньої, великої рухливості, сюжетні, безсюжетні, в тому числі змагального та естафетного типу, ігри з елементами спортивних вправ, атракціони, забави та ін.), фізичні вправи на прогулянках, фізкультурні свята (1 раз на квартал) і розваги (1-2 рази на місяць), самостійна рухова діяльність, дні (1 раз на місяць) та тижні (1 раз на літо) здоров'я, заняття плаванням у басейні, індивідуальна робота з фізичного виховання, які по можливості також бажано проводити на свіжому повітрі. Варто зазначити, що перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище +35о С у затінку, злива, гроза. Більш докладна інформація про застосування перелічених організаційних форм педагогічної діяльності в освітньому процесі дошкільного навчального закладу представлена в зазначених вище рекомендаціях.

Важливе місце серед заходів, спрямованих на оздоровлення дітей у літній період займає загартування, яке доповнює різні форми роботи з фізичного виховання, підвищує їхню ефективність. Рекомендованим для масового використання для різних вікових груп є традиційне загартування повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі), водою (місцеві і загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання, полоскання горла), сонцем (сонячні ванни), яке проводиться відповідно до розроблених принципів, санітарно-гігієнічних норм і педагогічних методик. Поряд з ним можна проводити й інші загартувальні процедури (ходіння босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, обливання водою, сауна тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.

Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін. ), обговорення проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, «Стежки здоров'я», виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.

Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої в дошкільному навчальному закладі у літній період, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров'я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку

Організація освітньо-оздоровчої роботи

в дошкільному навчальному закладі влітку

(методичні рекомендації)

- поповнення, поновлення матеріалів на теми "Поради лікаря Нехворійка", "Рекомендації для дбайливих батьків", "Загартування дітей влітку", "На допомогу вихователям: працюємо влітку" тощо;

- забезпечення груп дидактичними іграми для занять з дітьми на вулиці;

- забезпечення груп іграшками для ігор з вітром, піском, водою;

- інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці працівників закладу;

- поновлення та фарбування обладнання на ігрових і спортивному майданчиках;

- заміна або завезення піску в пісочниці.

Згідно до визначених завдань роботи дошкільного закладу на літній оздоровчий період, необхідно скласти та своєчасно погодити в СЕС і управлінні (відділі) освіти план роботи ДНЗ на літній період, який схвалюється педагогічною радою закладу й затверджується наказом директора/ завідуючого ДНЗ.

У плані роботи дошкільного навчального закладу висвітлюються:

- робота методичного кабінету (проведення консультацій, практикумів, підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, тематичні виставки методичної літератури, випуск газет, розробка примірного тематичного планування роботи з дітьми та ін.);

- організаційно-педагогічні заходи (підготовка та проведення свят, розваг, днів і тижнів здоров'я; участь у міських заходах);

- робота з охорони життєдіяльності дітей;

- аналіз та контроль ходу літнього оздоровлення;

- співпраця з батьками вихованців;

- робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; санітарно-просвітницька робота; бесіди з батьками; випуск санітарних бюлетенів);

- адміністративно-господарська діяльність.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна робота всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати завдання підготовки закладу до нового навчального року, покращити рівень оснащеності педагогічного процесу та підготовленості кадрів.

Наприкінці травня доцільно провести збори колективу ДНЗ, консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в оздоровчий період (специфіка роботи з дітьми влітку з розвитку рухів, загартування, ознайомлення з рідною природою, безпеки життєдіяльності тощо).

Працівникам дошкільного закладу необхідно організувати цілоденне перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну віку тривалість сну і різних видів відпочинку. Тому, що повітря, сонце, вода, підвищення рухової активності дітей, збагачення їхнього харчування свіжими фруктами, овочами, ягодами - усе це забезпечує позитивний вплив на стан здоров'я дошкільників. При цьому необхідно пам'ятати про наявність відповідних температурному режиму та стану погоди одягу, взуття та головних уборів у дітей, забезпечення протягом дня повітряного та водного режиму дітей дошкільного віку.

Виключенням є такі несприятливі умови як:

- сильний вітер;

- температура повітря більше 35о С у затінку;

- злива, гроза;

- підвищений радіаційний фон тощо.

Основна мета роботи вихователя в літні місяці полягає у забезпеченні оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної, різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.

Робота з дітьми в літній оздоровчій період здійснюється відповідно до перспективного плану роботи на місяць або квартал, який передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня (додаток 1), проведення організаційно-педагогічної роботи (додаток 2), загартовуючих заходів з дітьми на тиждень (додаток 3), роботу з батьками, та календарного плану роботи з дітьми на день/ тиждень (два тижні - для груп дітей раннього віку). Форма планування обирається педагогами закладу та схвалюється педагогічною радою ДНЗ (за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку, графічна, текстова та ін.).

Дорослому необхідно забезпечити чергування спокійної та рухливої діяльності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня при умові дотримання наступної примірної структури: спокійна самостійна ігрова, пізнавальна діяльність дітей (спостереження, досліди), бесіди, екскурсії, організовані рухливі ігри, ігри з елементами спорту, спортивні розваги, спокійна самостійна ігрова діяльність, праця, самосійна художня діяльність.

Послідовність та термін різних видів діяльності потрібно змінювати із врахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер передуючої діяльності.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у загальний ритм життя дошкільного закладу, створення життєрадісного настрою.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, організацію ігрової діяльності, бесіди з невеликою групою дітей та окремими малюками, спостереження за об'єктами та явищами природи, трудових доручень (чергування), різноманітної самостійної діяльності.

Плануючи індивідуальну роботу з дітьми, необхідно вказати конкретні імена вихованців та її мету, матеріал (за потребою).

Чергування дітей не фіксуються у плані щоденно (один раз на два-три дні, тиждень). Разом з тим, планується ведення нового виду чергування, ускладнення в обов'язках чергового або зміни умов чергування.

Вихователь планує та організовує різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу тощо.

Обов'язково у плані відображається робота вихователя з питань привиття дітям культурно-гігієнічних навичок.

В ранкові години з дітьми організовують навчально-пізнавальну діяльність (заняття):

- з фізичного розвитку - щоденно;

- з пізнавального розвитку

природничий напрямок - 1 раз на тиждень;

загально пізнавальний напрямок - 1 раз на тиждень;

- з художньо-естетичного розвитку

музика - 1 раз на тиждень;

малювання - 1 раз на тиждень;

ліплення (або аплікація) - 1 раз на тиждень.

У ті дні, коли плануються екскурсія в природу чи пішохідний перехід заняття з фізкультури не проводиться.

Протягом дня з дошкільниками організовують:

- ігри (з правилами, творчі, з природними матеріалами);

- різні види праці;

- спостереження;

забезпечують:

- самостійна художня діяльність (музична, образотворча, театралізована, конструктивна);

- самостійна пізнавальна діяльність;

- самостійна ігрова діяльність.

Також з дітьми проводиться різноманітна трудова діяльність:

- прибирання групової кімнати;

- ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор;

- прання лялькової білизни, носовичків, стрічок;

- виготовлення іграшок-саморобок;

- праця в природі.

Для організації плідної життєдіяльності дітей необхідно продумати не тільки умови для виникнення самодіяльності та розвитку сюжетно-рольових, творчих ігор, але й прийоми навчання дітей ігровим діям, мотивацію трудової діяльності тощо.

У календарному плані вихователь визначає атрибути та іграшки, що потрібні для певної гри. Опосередковане керівництво такими іграми доцільно здійснювати шляхом читання художніх творів та бесід за їхнім змістом.

Оздоровчий вплив перебування на свіжому повітрі залежить від правильно організованої рухової активності дошкільників, яка в організованих формах діяльності повинна складати не менш ніж 50% всього об'єму добової рухової активності, а під час прогулянок за територію дошкільного навчального закладу - 35-40%.

В цей час з ними проводять рухливі/ спортивні ігри та розваги, у яких беруть участь усі діти групи. Тому їм пропонуються вже знайомі ігри. Нові вводяться та розучуються на фізкультурних заняттях. Вихователю необхідно пам'ятати, що не примусова активна участь дітей у такій грі створює у них радісний настрій та забезпечує її педагогічний, оздоровчій ефект. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей старшого дошкільного віку педагогам доцільно використовувати різні організовані форми занять фізичними вправами: рухливі ігри, спортивні вправи з елементами змагань, а також пішохідні прогулянки, екскурсії, прогулянки по маршруту (туризм).

Плануючи діяльність дітей необхідно передбачити цікаву ігрову форму проведення індивідуальної роботи.

Проведення загартовуючи міроприємств, вправ та ігор доцільно здійснювати на майданчиках, використовуючи наявне обладнання (басейн стаціонарний, надувний тощо) та простір. Тематика ігор повинна відповідати сезону.

Основне місце у другу половину дня займає різноманітна ігрова діяльність дітей. Планування роботи з організації сюжетно-рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку має певні особливості: у календарному плані вихователь молодшої та середньої групи відображає не тільки створення умови для розгортання сюжетно-рольових ігор, але й прийоми навчання дітей діям з іграшками, показ певних ігрових дій, власну участь в іграх дітей. А вихователь дітей старшого дошкільного віку .занотовує у плані прийоми, що стимулюють дітей до самостійності: вибір теми гри, розподіл ролей, встановлення позитивних, дружніх взаємин тощо.

Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний театр; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з подовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з врахуванням усієї діяльності дітей протягом дня. Плануються спостереження, ігри, праця, фізичні вправи та рухливі ігри малої рухливості.